Року 1111, 27 дня березня. Біля Ізюма.

Сторони:
Русь
vs
Половці

Діячі:
- князь Володимир ІІ Мономах (1053 -1125) – великий князь київський (1113-1125), князь смоленський (1073-1078), князь чернігівський (1076-1077, 1078-1094), переяславський (1094-1113), син великого князя київського Всеволода І та візантійської принцеси Марії з роду Мономахів, засновник окремої гілки роду Рюриковичів, званої Мономаховичами;
- князь Святополк ІІ (1050-1113) – великий князь київський (1093-1113), новгородський (1078-1088), турівський (1088-1093), син великого князя київського Ізяслава ІІ, онук Ярослава І Мудрого;
- князь Давид Святославич (~1050-1123) – князь переяславський (1073-1076), князь муромський (1076-1093), князь смоленський (1096-1097), князь новгородський (1094-1095), князь чернігівський (1097-1123), син великого князя київського Святослава ІІ, онук Ярослава І Мудрого.
- князь Олег Святославич (1053-1115) – князь володимирський (1074/7-1077), тмутороканський (1083-1094), чернігівський (1094-1096), сіверський (1097-1115), син великого князя київського Святослава ІІ, онук Ярослава І Мудрого, Засновник окремої чернігівської гілки роду Рюриковичів, званої Ольговичами, за розпалювання міжусобиць у «Слові о полку Ігоревім» названий Гореславичем;
- хан Шарукан (до 1050 – після 1107) – половецьких хан;
- хан Боняк (~1070 – після 1167) – половецький хан, відомий своїми кривавими нападами на Русь; в українському фольклорі називався «шолудивим Боняком»; став прообразом гоголівського Вія.

Бойові дії
Захопивши половецькі поселення Шарукань та Сугрів, руські війська під керівництвом Святополка ІІ та Володимира Мономаха рушили далі, переслідуючи половців хана Шарукана. Обидві армії зустрілися на берегах річки Сальниця (однієї з приток Сіверського Дінця, скоріш за все в районі сучасного міста Ізюм). Половців було значно більше, і вони оточили русичів, поливаючи їх стрілами, однак, русичі, за наказом Володимира Мономаха, стрімко перейшли в лобову атаку. Атаки важкої переяславської кінноти кілька разів розрізали порядки половецьких військ. Половецька підмога, яка якраз підійшла, перелякалася та відступила в степ. Втрати половців оцінюються від 10000 до 20000. Велика їхня кількість відкочувала за Дон в прикаспійські степи.