Року 1211. Звенигород.

Сторони:
Волинське князівство при підтримці Польщі та Угорщини
vs
Галицьке князівство при підтримці половців

Діячі:
- король Данило І (1201-1264) – король Русі (1253-1264), великий князь київський (1239-1241), князь володимирський (1205-1208, 1215-1238), князь галицький (1205-1206, 1211-1212, 1230-1232, 1233-1234, 1238-1264), син великого князя київського Романа І Великого; належав до дому Романовичів, гілки волинських Мономаховичів-Ізяславичів з династії Рюриковичів;
- князь Володимир Ігорович (1170 – після 1211) – князь путивльський (до 1185 – 1198), князь галицький (1206-1208, 1210-1211), належав до чернігівських Ольговичів, гілки Рюриковичів, син князя Ігоря Святославича, героя «Слова о полку Ігоревім», та Єфросинії, доньки галицького князя Ярослава Осьмомисла;
- князь Святослав Ігорович (1176-1211) – князь волинський (1206-1208), князь перемишльський (1210-1211), належав до чернігівських Ольговичів, гілки Рюриковичів, син князя Ігоря Святославича, героя «Слова о полку Ігоревім», та Єфросинії, доньки галицького князя Ярослава Осьмомисла;
- князь Роман Ігорович (?-1211) – князь звенигородський (1206-1208, 1210-1211), князь галицький (1208-1210), належав до чернігівських Ольговичів, гілки Рюриковичів, син князя Ігоря Святославича, героя «Слова о полку Ігоревім» та Єфросинії, доньки галицького князя Ярослава Осьмомисла.

Бойові дії
Після смерті Романа Великого в 1205 році розпочалася тривала війна за галицько-волинську спадщину. Малолітні сини Романа Данило і Василько разом з матір’ю втекли спочатку на Волинь, а потім до Польщі. Галицькі бояри запросили на княжіння братів «Ігоровичів», синів героя «Слово о полку Ігоревім» Ігоря Святославича, який був одружений з донькою Ярослава Осьмомисла. З часом брати почали укріплювати свою владу, прибираючи непокірних бояр. Тому бояри звернулися за допомогою до угорського короля, при дворі якого в цей час перебував син Романа Великого Данило. Влітку 1210 року велике угорське військо виступило на Галичину. Після того як Перемишль здався, угорці рушили далі і обложили Звенигород. Ігоревичі за допомогою половців спробували деблокувати місто і навіть перемогли угорців в битві на річці Лютій, проте після підходу волинських князів та поляків були розбиті. Після зайняття Звенигорода союзні війська вирушили на Галич. Данило Романович вперше став князем галицьким, а брати Ігоровичі були повішені боярами.