Року 1233. Галич.

Сторони:
Волинське князівство, галицькі бояри, вірні Данилу І, половці
vs
галицькі бояри проугорської орієнтації, Угорщина

Діячі:
- король Данило І (1201-1264) – король Русі (1253-1264), великий князь київський (1239-1241), князь володимирський (1205-1208, 1215-1238), князь галицький (1205-1206, 1211-1212, 1230-1232, 1233-1234, 1238-1264), син великого князя київського Романа І Великого; належав до дому Романовичів, гілки волинських Мономаховичів-Ізяславичів з династії Рюриковичів;
- князь Василько Романович (1203-1269) – князь белзький (1208-1211), князь берестейський (1208-1210, 1219-1228), князь перемишльський (1209-1212), князь пересопницький (1225-1229), князь луцький (1229-1238), князь володимирський (1238-1269), молодший син великого князя київського Романа І Великого, належав до дому Романовичів, гілки волинських Мономаховичів-Ізяславичів з династії Рюриковичів, брат та найближчий соратник короля Данила І;
- королевич Андраш (?-1233) – князь галицький (1227-1230, 1232-1233), син угорського короля Андраша ІІ з династії Арпадів;
- боярин Судислав Бернатович – галицький боярин, лідер проугорської партії.

Бойові дії
Епізод періоду війни за Галицько-Волинське князівство. Після цілковитої перемоги під Шумськом Данило Романович вирішив розвинути успіх та разом з союзними великим князем київським Володимиром IV, Ізяславом Мстиславичем Вишгородським, Олександром Всеволодовичем Белзьким та половцями обложив Галич. При підході військ Данила до Галича частина бояр перейшла на його бік. У Галичі залишилися лише королевич Андраш та Судислав. Осада тривала дев’ять тижнів та закінчилася зі смертю Андраша від голоду, після чого більшість бояр перейшли на бік Данила. Лише лідер проугорської партії Судислав із залишками своїх військ та угорцями відійшов за Карпати до Угорщини.