Року 1593, 23-30 січня. П’ятка.

Сторони:
Князі Острозькі
vs
Військо Запорозьке

Діячі:
- князь Костянтин-Василь Острозький (1526-1608) – князь острозький (1539-1608), київський воєвода (1559-1608), некоронований король Русі; походження князів Острозьких залишається дискусійним; на думку Леонтія Войтовича вони походили з дому Романовичів волинської гілки Мономаховичів-Ізяславичів з династії Рюриковичів; Наталія Яковенко відстоює належність Острозьких до Гедиміновичів;
- князь Януш Острозький (1554-1620) – князь острозький (1608-1620), волинський воєвода (1585-1593), краківський каштелян (1593-1620), останній представник роду князів Острозьких по мечу, перший з князів Острозьких, який перейняв католицтво; походження князів Острозьких залишається дискусійним; на думку Леонтія Войтовича вони походили з дому Романовичів волинської гілки Мономаховичів-Ізяславичів з династії Рюриковичів; Наталія Яковенко відстоює належність Острозьких до Гедиміновичів;
- князь Олександр Вишневецький (?-1594) – князь вишневецький (1584-1594), черкаський і канівський староста (1580-1594), любецький староста (1584-1594), належав до роду князів Вишневецьких, які вели свій рід від князя Корибута, онука князя Гедиміна;
- Криштоф Косинський герба Равич (1545-1593) – гетьман запорозьких козаків (1591-1593), очільник козаків під час першої козацької війни, походив з православного шляхетського роду з Підляшшя.

Бойові дії
Після коронації обраного королем Зиґмунта ІІІ Вази посилилася роздача магнатам формально безлюдних українських земель, які насправді були заселені вільними селянами і козаками. Також почав посилюватися магнатський тиск на самоврядування міст. Це все призводило до козацьких бунтів.
В 1590 році сейм прийняв "Порядок щодо низовців і України", яким намагався взяти під контроль нереєстрове козацтво. Також посилили контроль над реєстровими козаками, потреба в яких різко зменшилася після закінчення польсько-московської війни.
Все це створило вибухову ситуацію на Подніпров’ї. Приводом до початку війни вважається суперечка між білоцерківським старостою князем Янушем Острозьким та полковником війська Запорозького Криштофом Косинським. Князь Януш Острозький викупив у князя Олександра Вишневецького маєток Рокитне, який належав Криштофу Косинському.
У грудні 1591 року загін реєстрових козаків захопив Білу Церкву, населення якої склало Криштофу Косинському присягу як козацькому гетьману. Впродовж 1592 року повстання охопило Київське та Брацлавське воєводства, і, частково, Волинське та Подільське воєводства. Були захоплені, окрім Білої Церкви, Київ, Переяслав, Трипілля. Здебільшого повстанці нападали на маєтки Острозьких, а саме повстання мало переважно стихійний характер. При королівському дворі вважали це внутрішньою справою Острозьких і не надто втручалися.
У січні 1593 року повстанське військо зустрілося біля села П’ятки з надвірними хоругвами князів Януша Острозького та Олександра Вишневецького. Попри набагато гірше озброєння та неможливість через морози нормально окопатися, повсталі козаки відбивали всі атаки. За тиждень Криштоф Косинський підписав капітуляцію, за якою він позбавлявся гетьманської булави, і змушений був тричі прихилити коліно перед князем Костянтином-Василем Острозьким та його сином на знак визнання їхнього сюзеренітету. Цікавим фактом є те, що князівською артилерією в цій битві командував Северин Наливайко, який буквально за рік став одним з очільників наступної козацької війни проти Речі Посполитої.