Року 1648, 25-26 дні травня. Корсунь.

Сторони:
Військо Запорозьке, Кримське ханство
vs
Річ Посполита

Діячі:
- Богдан Хмельницький герба Абданк з хрестом (1596-1657) – гетьман Війська Запорозького (1648-1657), народний герой України, творець Українського гетьманату.
- Михайло (Станіслав) Кричевський герба власного (?-1649) – чигиринський полковник (1643-1648), київський полковник (1649), наказний гетьман (1649), походив з покатоличеної руської шляхти з Берестейщини, прийняв православ’я під іменем Михайло;
- Максим Кривоніс (1600-1648) – черкаський полковник (1648), лисянський полковник (1648); достовірне походження невідоме; на думку Володимира Кривошеї, походив з мстиславської шляхти; Наталія Полонська-Василенко вважала його шотландцем;
- Данило Нечай герба власного чи Побог з відм. (1612-1651) – брацлавський полковник (1648-1651);
- Іван Богун герба Яструбок (1618-1664) – подільський полковник (1648-1649), кальницький полковник (1650, 1651, 1653-1657), паволоцький полковник (1658-1660, 1663-1664), належав до православного шляхетського роду руського походження, володів містечком Бубновим на Черкащині;
- Тугай-Бей (1601-1649) – правитель перекопського санджаку (1642/4-1649), друг і союзник Богдана Хмельницького, походив з одного з чотирьох наймогутніших кримських родів Аргин;
- Миколай Ведмежа Лапа Потоцький герба Пилява (1593-1651) – польний коронний гетьман (1637-1646), великий коронний гетьман (1646-1651), походив з ″гетьманської гілки″ польського магнатського роду Потоцьких герба Пилява (Срібна); Потоцькі герба Пилява з Великих Потоків –малопольська шляхетська родина, що дуже розбагатіла, переселившись до Русі;
- Марцин Калиновський герба Калинова (1605-1652) – чернігівський воєвода (1635-1652), польний коронний гетьман (1646-1652), походив зі сполонізованого руського магнатського роду, який володів великими маєтками на Поділлі і Брацлавщині.

Бойові дії
Отримавши звістку про поразку під Жовтими Водами, Миколай Потоцький вирішив відвести коронні війська з-під Чигирина до Корсуня, сподіваючись об’єднатися з військом князя Яреми Вишневецького. Для запобігання цьому до Корсуня також вирушив Хмельницький з Тугай-Беєм.
Дізнавшись про підхід козацько-кримського війська, на нараді в польському таборі було вирішено відступати. Про це завдяки своїм розвідникам дізнався Богдан Хмельницький і відправив Кривоноса з метою перерізати шлях відступу у вузькому місці, де було викопано шанці та споруджено барикади.
На світанку, підпаливши перед цим Корсунь, під захистом рухомого табору коронне військо рушило в сторону Богуслава. Провідником був розвідник Хмельницького, реєстровий козак Тимофій Зарудний, якого вважають ймовірним прототипом Івана Сусаніна. Козаки та кримці пропустили табір, але час від часу обстрілювали його, завдаючи значної шкоди. Тимофій Зарудний вивів поляків на барикаду Кривоноса. З одного боку рух блокувало болото, а з іншого – круті схили. Це не давало змоги розгорнутися кінноті в бойовий порядок чи задіяти ефективно артилерію. Коронний табір втратив порядок. Тоді з переду та флангів козаки Кривоноса відкрили вогонь, який спричинив паніку серед поляків. Одночасно з тилу вдарили Хмельницький і Тугай-Бей. З більш ніж 20000 коронного війська від смерті чи полону врятувалося приблизно 1500 вояків. Обидва польські гетьмани потрапили до полону.
Після перемоги Богдан Хмельницький разом з усім військом дійшов до Білої Церкви.
Дві поспіль перемоги козацького війська та смерть у Варшаві короля Владислава IV Вази роздмухали вогонь повстання по Україні.