Року 1648, 26-28 днів липня. Старокостянтинів.

Сторони:
Військо Запорозьке
vs
Річ Посполита

Діячі:
- Максим Кривоніс (1600-1648) – черкаський полковник (1648), лисянський полковник (1648); достовірне походження невідоме; на думку Володимира Кривошеї, походив з мстиславської шляхти; Наталія Полонська-Василенко вважала його шотландцем;
- Данило Нечай герба власного (Побог з відм.) (1612-1651) – брацлавський полковник (1648-1651);
- князь Ярема-Міхал Вишневецький герба Корибут (1612- 1651) – князь вишневецький (1615-1651), князь лубенський (1615-1651), руський воєвода (1634-1651), належав до роду князів Вишневецьких, які вели свій рід від князя Корибута, онука князя Гедиміна;
- Януш Тишкевич герба Леліва (1590-1649) – київський воєвода (1630-1648), належав до сполонізованого руського магнатського роду, який виводив себе від Каленика Мишковича, боярина великого князя литовського і руського Свидригайла.

Бойові дії
Звістка про козацькі перемоги на Жовтих Водах та під Корсунем розпалила антипольське повстання по Україні. Після розгрому коронного війська єдиною реальною силою Речі Посполитої залишалося надвірне військо князя Яреми Вишневецького, з яким той вирушив придушувати повстання.
На початку липня відбулося зіткнення під Махнівкою між військом Вишневецького та козацькими загонами під керівництво Кривоноса. Цей бій закінчився без переваг жодної зі сторін.
Дізнавшись, що Кривоніс захопив Полонне і прямує в сторону Старокостянтинова, князь Ярема Вишневецький привів під місто військо і отаборився на лівому березі Случі біля переправи. За різними даними в князівському війську було від 10 до 15 тисяч вояків, а разом з пахолками та обозною челяддю до 40 тисяч. Скоро на правому березі отаборилися козаки Кривоноса (40000, з яких 16000 козаків, а решта повсталі селяни).
Першими в бій рушила князівська кіннота. Кількасот вершників перейшли в брід річку і зав’язали бій з козацькою кіннотою. Легко відбивши цю атаку, козаки перейшли в наступ, але, форсувавши річку, потрапили під сильний мушкетний та гарматний вогонь коронного війська. Кривоніс кинув у бій все військо, проте козаки не витримали контрудару князівської кінноти, і почали відступ до табору. Вишневецькій мав намір негайно штурмувати козацький табір, незважаючи на втрати, але не зміг переконати в цьому нерішучого Януша Тишкевича. Наступного дня стало відомо про наближення до Старокостянтинова Богдана Хмельницького з головними козацькими силами, то ж на нараді в коронному таборі було вирішено відступати.
З ранку 28 липня коронне військо табором рушило в сторону Кульчина, залишивши роту прикриття. Коли розвиднилося козаки перейшли річку та атакували коронний ар’єргард. Вишневецький, швидко зорієнтувавшись, розвернув кінноту та вдарив на козаків, змусивши тих відступити до укріпленого табору. Не змігши знову переконати Тишкевича в необхідності атакувати сам табір, Вишневецький відступив до Збаража.