Року 1648, 4-9 днів серпня. Бар.

Сторони:
Військо Запорозьке
vs
Річ Посполита

Діячі:
- Максим Кривоніс (1600-1648) – черкаський полковник (1648), лисянський полковник (1648); достовірне походження невідоме; на думку Володимира Кривошеї, походив з мстиславської шляхти; Наталія Полонська-Василенко вважала його шотландцем;
- Анджей Потоцький герба Пилява (1625-1663) – брацлавський воєвода (1661-1662), походив з ″гетьманської гілки″ польського магнатського роду Потоцьких герба Пилява (Срібна); Потоцькі герба Пилява з Великих Потоків, малопольська шляхетська родина, що дуже розбагатіла, переселившись до Русі.

Бойові дії
Після битви під Старокостянтиновом Кривоніс оминув Меджибіж та підійшов до Бара. На той час це була резиденція великих коронних гетьманів на Поділлі. Місто мало рідкісні для цього регіону кам’яні мури і його охороняли 2000 жовнірів з 50-ма гарматами. Повстанські загони, які складалися в основному з селян та містян, захопили передмістя Бару (Барські Черемиси) та обложили місто. Невдовзі до повстанців приєдналися козаки Кривоноса. Вважається, що самого Кривоноса не було, а керували козаками його полковники Брацлавець та Габач. Козаки почали спускати на воду плоти і човни, роблячи вигляд, що атакуватимуть Бар зі ставка, на березі якого стояло місто, і одночасно з цим підпалили мокру солому. Поляки, гублячись в диму, спробували зосередилися на відбитті водної атаки, а в цей час містяни-русини відкрили браму. Залишки польського гарнізону замкнулися у фортеці. Наступного дня відбулися перемовини, і, хоча комендант Бару Анджей Потоцький здався, жовніри продовжили захищатися. Впродовж наступних двох днів козакам вдалося зробити підкоп, підірвати стіну та захопити фортецю. Втрата міста, яке вважалося ключем до східного Поділля, викликало паніку у Варшаві.