Сторони:
Військо Запорозьке
vs
Річ Посполита
Діячі:
- Максим Кривоніс (1600-1648) – черкаський полковник (1648), лисянський полковник (1648); достовірне походження невідоме; на думку Володимира Кривошеї, походив з мстиславської шляхти; Наталія Полонська-Василенко вважала його шотландцем;
- Філон Джалалій (?-?) – прилуцький полковник (1649), кропивнянський полковник (1649-1658), наказний гетьман (1651, 1655); на думку Володимира Кривошеї, походив зі шляхетської родини.
- Колодка (?-?) – отаман селянських повстанських загонів, що діяли в районі Луцька; ймовірно був родом з села Підлісся;
- Бона Марія Сфорца д’Арагона (1494 - 1557). Герцогиня Міланська, принцеса Неаполітанська, королева Польська, Велика княгиня Литовська, Руська і Жемайтська.
Бойові дії
Після перемоги під Пилявцями на козацькій раді було ухвалено йти на Львів. Укріплені замки, якщо їх не вдавалося взяти одразу, блокувалися селянськими загонами. У вересні 1648 року козацькі війська під керівництвом Кривоноса та Джалалія підійшли до Кременця. Тут до них приєдналися три тисячі селян отамана Колодки.
Перша згадка про Кременецький замок датується 1227 роком, коли його безуспішно намагалися захопити угорські війська Андраша ІІ під час війни за Галицьке князівство. Потім його так само безуспішно осаджували війська хана Батия та Куремси. Завдяки своїм потужним укріпленням, значним запасам зброї, пороху, їжі та води замок міг витримати тривалу облогу. Розташування на крутій горі робило його взагалі неприступним.
Яким способом Кривоносу вдалося захопити неприступний замок, на жаль, невідомо. Існує кілька версій цих подій. За однією з них козакам, попередньо вияснивши планування замку та місцезнаходження запасів пороху, вдалося зробити підкоп під стіну замку і підірвати її. За іншою браму замку відкрив хтось з середини (чи то жовнір-українець, чи то замковий слуга). Ще за однією версією козаки-пластуни вночі змогли піднятися по найкрутішому схилу гори, який найменше пильнувався оборонцями, перелізли через стіну, знешкодили охорону та відкрили браму. Як би там не було, за шість тижнів облоги один з найнеприступніших замків Речі Посполитої було взято. Козаки вирізали всю польську залогу, забрали фортечну артилерію, запаси їжі та частково зруйнували замкові мури. Загиблих при штурмі, згідно з легендою, поховали на П’ятницькому цвинтарі. Після цих подій Кременецький замок більше не відновлювався і занепав.
За всю свою історію Кременецький замок було здобуто лише один раз – козацькими військами Кривоноса та Джалалії. У своєму вірші «Королева Бона» Оксана Пахльовська написала:
Ти книгу доль збагнула тут хоч трохи,
Коли життя вломилось як щабель,
Коли зійшла над обрієм епохи
Козацька ніч у відсвітах шабель?
Що не змогли ні турки, ні татари –
Вони взяли шаблями й голіруч.
Віки минали, як великі хмари.
Чорніє профіль прямовисних круч.
(Оксана Пахльовська «Королева Бона»).
Насправді королева Бона, на честь якої названо замкову гору в Кременці, жила на сто років раніше Кривоноса, і не могла з ним зустрічатися ані під час здобуття козаками її замку, ані за якихось інших обставин.