Сторони:
Військо Запорозьке, Кримське ханство
vs
Річ Посполита
Діячі:
- Богдан Хмельницький герба Абданк з хрестом (1596-1657) – гетьман Війська Запорозького (1648-1657), народний герой України, творець Української козацької держави;
- хан Іслям ІІІ Герай (1604-1654) – кримський хан (1644-1654), походив з династії Гераїв гілки Тукатимуридів, котрі походили від тринадцятого сина хана Джучі, онука Чингісхана;
- князь Ярема-Міхал Вишневецький герба Корибут (1612- 1651) – князь вишневецький (1615-1651), князь лубенський (1615-1651), руський воєвода (1634-1651), належав до роду князів Вишневецьких, які вели свій рід від князя Корибута, онука князя Гедиміна.
Бойові дії
Після зимового затишшя коронна армія перейшла у наступ на Волині, а військо великого литовського гетьмана Януша Радзівілла рушила на Київ. Швидкі і вдалі дії козацько-кримських військ у червні 1649 року змусили поляків відступити до Збаража, обороною якого керував Ярема Вишневецький, та організували оборонний табір навколо фортеці. Обороняло Збараж до 15 тисяч коронного війська, не рахуючи пахолків. Козацько-кримське військо налічувало більше 100 тисяч вояків. Першого ж дня облоги було захоплено польський обоз. Козаки і кримці постійно обстрілювали польський табір з гармат та проводили регулярні штурми. 30 липня захисники відступили на останній рубіж оборони перед замком. На додачу в польському таборі бракувало їжі та почалися епідемії. Врятувало положення осаджених наближення військ на чолі з польським королем Яном ІІ Казимиром. Богдан Хмельницький був змушений виступити назустріч новоприбулій коронній армії, забравши із собою значну частину козаків і кримців. Наступна Зборівська битва та позиція кримського хана, який не хотів значного посилення Хмельницького, призвела до укладення Зборівського миру і зняття облоги Збаража.