Року 1651 (березень). Вінниця.

Сторони:
Військо Запорозьке
vs
Річ Посполита

Діячі:
- Іван Богун герба Яструбок (1618-1664) – подільський полковник (1648-1649), кальницький полковник (1650, 1651, 1653-1657), паволоцький полковник (1658-1660, 1663-1664), належав до православного шляхетського роду руського походження, володів містечком Бубновим на Черкащині;
- Семен Височан (?-1666) – лисянський полковник (1664-1665), корсунський полковник (1664-1665), керівник антипольського повстання на Покутті (1648); ймовірно, походив зі шляхетської родини Височанських герба Сас;
- Марцин Калиновський герба Калинова (1605-1652) – чернігівський воєвода (1635-1652), польний коронний гетьман (1646-1652), походив зі сполонізованого руського магнатського роду, який володів великими маєтками на Поділлі і Брацлавщині.
- Станіслав Лянцкоронський герба Задора (1590-1657) – польний коронний гетьман (1654-1657), брацлавський воєвода (1649-1651), руський воєвода (1651-1656), походив зі шляхетської малопольської родини, власників замку Лянцкорона, отриманого його предками від польського короля Казимира ІІІ Великого за вірну службу.

Бойові дії
Зранку 11 березня передовий польський загін під командою Станіслава Лянцкоронського захопив вінницькі передмістя та замок на острові. Побачивши, що з міста виїхав козацький загін під керівництвом Богуна, поляки кинулися на козаків, які почали тікати назад до міста. Вдаваною втечею Богун заманив ворога на кригу, що вкривала Південний Буг. Ще за день перед підходом коронного війська козаки поробили в ній ополонки, то ж поляки почали провалюватися в крижану воду, а козаки добивали тих, кому вдавалося вибратися на берег. Станіславу Лянцкоронському ледве вдалося врятуватися. На вечір до Вінниці підійшли основні сили коронного війська під керівництвом Марцина Калиновського. Іван Богун із захисниками укріпилися за мурами єзуїтського монастиря, підпаливши перед цим дерев’яну забудову міста. Майже два тижні козаки відбивали штурми коронного війська, поки до табору не повернувся син Марцина Калиновського Самуель з повідомленням про розгром під Липовцем. У польському таборі почалися ширитися чутки про наближення Богдана Хмельницького разом з усіма козацькими військами, що викликало паніку. В результаті Марцину Калиновському довелося зняти облогу та тікати до Кам’янця-Подільського.