Року 1653, 1-2 дня червня. Батіг.

Сторони:
Військо Запорозьке, Кримське ханство
vs
Річ Посполита

Діячі:
- Богдан Хмельницький герба Абданк з хрестом (1596-1657) – гетьман Війська Запорозького (1648-1657), народний герой України, творець Українського гетьманату;
- Тиміш Хмельницький герба Абданк з хрестом (1632-1653) – чигиринський сотник (1648), старший син Богдана Хмельницького;
- Іван Богун герба Яструбок (1618-1664) – подільський полковник (1648-1649), кальницький полковник (1650, 1651, 1653-1657), паволоцький полковник (1658-1660, 1663-1664), належав до православного шляхетського роду руського походження, володів містечком Бубновим на Черкащині;
- Іван Золотаренко (?-1655) – корсунський полковник (1652), ніжинський полковник (1652-1655), сіверський наказний гетьман (1654-1655), походив із заможної міщанської родини з Корсуня;
- Аділь Герай (1617-1672) – кримський хан (1666-1671), походив з роду Чобан-Гераїв, бічної гілки Гераїв, гілки Тукатимуридів, які походили від тринадцятого сина хана Джучі, онука Чингісхана;
- Карач-Бей (?-1663) – перекопський бей (1653-1663), належав до роду Аргин;
- Марцин Калиновський герба Калинова (1605-1652) – чернігівський воєвода (1635-1652), польний коронний гетьман (1646-1652), походив зі сполонізованого руського магнатського роду, який володів великими маєтками на Поділлі і Брацлавщині.

Бойові дії
Білоцерківська мирна угода, підписана в 1651 рокі, залишила незадоволеними обидві сторони. Відтак відновлення військових дій було лише питанням часу.
Навесні поляки дізналися про планований похід Тимоша Хмельницького до Молдови задля укладення шлюбу з Розандою, донькою молдовського господаря Василя Лупула. Варшава наказала Марцинові Калиновському перешкодити цим планам. Зібравши до 50 тисяч війська (з них 12000 кінноти, 8000 піхоти та до 30000 тисяч пахолків), Калиновський отаборився біля містечка Батіг (тепер частина села Четвертинівка), перекривши шлях Тимошеві Хмельницькому до Молдови.
Про плани поляків стало відомо Богдану Хмельницькому. Замість невеликого загону на зустріч з Калиновським до Батога вирушило 30-тисячне козацько-кримське військо. Вперед Богдан відправив незначний авангард під керівництвом свого сина.
1 червня до польського табору наблизився невеликий кримський загін, який одразу був атакований польською кіннотою, і змушений був відступити. Поляки в свою чергу були атаковані іншим кримським загоном. У кавалерійських сутичках минув день. Уночі, непомітно для ворога, козацький авангард оточив польський табір, і, коли підійшли основні сили, розпочався штурм табору з усіх боків. Першою не витримала польська кавалерія, яка кинулася навтьоки, але Марцин Калиновський наказав мушкетерам відкрити по втікачам вогонь і зупинив втечу. Після кількагодинного бою козаки та кримці увірвалися в табір. Загорілися копиці сіна в таборі, зчинився хаос. Кримська та козацька кіннота наздоганяла та вирізала втікачів. Лише німецькі найманці закріпилися в редутах та ще якийсь час тримали оборону, але долю бою вже було вирішено. Врятуватися вдалося не більше ніж 1500 гусарам. Було знищено еліту польського війська, загинуло багато родовитих поляків включно з гетьманом Марцином Калиновським та його сином Самуелем. Після бою Богдан Хмельницький викупив у кримців полонених поляків і наказав стратити (від 3-х до 5-ти тисяч). Це трактувалося і як помста за страту полонених козаків під Берестечком, і як підрив боєздатності польського війська на майбутнє. Сучасники порівнювали перемогу під Батогом з розгромом римлян Ганнібалом під Каннами.