Року 1659, 7-12 дні червня. Говтва.

Сторони:
Український гетьманат, Кримське ханство
vs
Московія, промосковські козаки Івана Безпалого

Діячі:
- Герасим Каплонський (?-1664) – генеральний писар (1663), чигиринський полковник (1659), мав шляхетське походження;
- Карач-бей (?-1663) – перекопський бей (1653-1663), належав до кримського роду Аргин;
- Філон Гаркуша (?-після 1678) – полтавський полковник (1669-1670);
- Владімір Новосільцев (?-?) – московський полководець, воєвода;
- Іван Силка (?-1659) – козацький полковник, наказний гетьман (1659) у війську промосковського гетьмана Івана Безпалого;
- Кирик Пушкар герба Оґоньчик (?-після 1676) – полтавський полковник (1658, 1659, 1669, 1671), походив з любецької шляхетської родини Пушкарів-Ресинських, син Мартина Пушкаря.

Бойові дії
Після смерті гетьмана Богдана Хмельницького наступним гетьманом став Іван Виговський. Московський уряд почав втручатися у внутрішні справи Українського гетьманату з метою взяти його під контроль. На Лівобережжі спалахнуло антигетьманське повстання Пушкаря та Барабаша, яке таємно підтримувалося з Москви. В серпні бєлгородський воєвода Ромодановський проголосив гетьманом промосковські налаштованого Івана Безпалого. Бачачи ситуацію, гетьман Іван Виговський почав перемовини з Річчю Посполитою та Кримським ханством, які закінчилися підписанням Гадяцького договору про входження України до складу Речі Посполитої як Великого князівства Руського. На територію Гетьманщини вдерлося 100-тисячне московське військо, якому впродовж осені 1658 року за допомогою промосковської партії вдалося встановити контроль над значною частиною Полтавщини. Навесні 1659 року українсько-московська війна поновилася. Московити взяли в облогу Конотоп.
На початку травня Владімір Новосільцев отримав наказ йти рейдом на південь Українського гетьманату. Він спустошив Горошин та невдало штурмував Балаклійку. Недалеко від Балаклійки московський загін ледве врятувався із засідки, яку влаштував Філон Гаркуша. На початку червня до Новосільцева приєдналися промосковські козаки під керівництвом Івана Силки та Кирика Пушкаря. Сумарно їхні сили за різними даними склали від 10 до 15 тисяч вояків. Разом вони вирушили на Говтву, облога якої почалася 7 червня. Міський гарнізон чинив шалений опір, тож московити змушені були стати табором під містом. Наступного дня до Говтви прибуло козацько-кримське військо під керівництвом Каплонського та Гаркуші (приблизно 5000 вояків). Запеклі бої зі змінним успіхом точилися до 12 червня, коли до Говтви прибуло 15-тисячний загін кримців Карач-бея. Після тригодинного бою московське військо було вщент розбите, врятуватися вдалося не більше тисячі вояків. Після перемоги під Говтвою Карач-Бей рушив в напрямку Конотопа, де за кілька днів відбулася генеральна битва українсько-московської війни.