Сторони:
УНР
vs
Росія (більшовики)

Діячі:
- Михайло Омелянович-Павленко (1878- 1952) – генерал-полковник армії УНР, начальний комендант УГА, дворянин Єкатеринославської губернії, нащадок сотника Задунайського козацького війська;
- Петро Дяченко (1895-1965) – полковник Армії УНР, генерал-хорунжий (1929), командир полку Чорних запорожців, походив з Полтавщини;
- Карліс Броже (1887-1941) – командир 2-го куреня полку Чорних запорожців, латиш;
- Андрій Гулий-Гуленко (1886-1929) – генерал-хорунжий Армії УНР, походив з військових поселенців Херсонської губернії;
- Олекса Алмазов (1885-1936) – генерал-хорунжий Армії УНР, командир Окремого кінно-гірського гарматного дивізіону, народився в родині помічника лісника в Херсонській губернії;
- Іван Литвиненко (1891-1947) – полковник Армії УНР, інструктор старшинських шкіл УПА, походив з села Хоружівка (Сумська обл.).

Бойові дії
Один з ключових епізодів Першого зимового походу Армії УНР. На початку квітня в українських військах почало катастрофічно не вистачати амуніції. Порятунком ситуації могло стати захоплення контролюваних більшовиками військових складів у Вознесенську.
Більшовики підпустили українців на кількасот кроків і відкрили шквальний вогонь. Водночас почав обстріл бронепоїзд. Козаки, які практично не мали набоїв, почали організований відступ на кращі позиції, виманивши більшовиків у контрнаступ. Вийшовши з укриттів, більшовики потрапили під вогонь артилерії полковника Алмазова, одразу після цього їх "в багнети" атакували чорні запорожці Дяченка, підрозділ Гулого-Гуленка та кіннота полковника Литвиненка. Багато атакуючих плескало в долоні, аби імітувати постріли. Перелякані більшовики кинулися навтьоки, залишивши на полі бою 250 загиблих та 400 поранених товаришів. З боку українців було двоє загиблих та п’ятеро поранених. Армія УНР захопила 2 мільйони набоїв, 48 кулеметів, 28 гармат та 5 тисяч гвинтівок.